Мiй Пастернак, та моя свiчка...
По всім узбіччям.
Горіла свічка на столі,
Горіла свічка.
Як влітку роєм мошкара
До світла рветься,
Хурделиць сніжна дітвора,
В віконце б’ється.
Сніжниця бавиться, на склі -
Круги та стріли.
Горіла свічка на столі,
Лоївка тліла.
На стелю сірістю заліг
Малюнок тіні.
Сплетіння рук, сплетіння ніг,
Фортун сплетіння.
Два черевики з ніжних ніг
Упали з стуком.
Віск по свічі слізьми побіг,
Скапнув на сукню.
Усе згубилося в пітьмі
Сріблясто білій.
Горіла свічка на столі,
Свіча горіла.
На свічку дула з закутка
Спокуса здібна,
Як ангели, як два крила -
Хрестоподібно…
Мело весь місяць, лютий весь
Зима гуділа.
А на столі, як каганець…
Лоївка тліла.
30.06.2010 12:26:42
Узбіччя –
1. бокова частина дороги (обочина)
2. схил гори, насипу, тощо... (обочина)
Сніжниця –
1. сильний вітер із снігом (метель)
2. те саме, що сніговиця (метель)
Хурделиця – сильній вітер зі снігом (вьюга)
Лоївка – свічка (свеча)
Каганець – невеликий світильник, що складається з гноту
та посуду: з олією, гасом (ночник)
/10.03.2024/
Свидетельство о публикации №120111308045
Я посмотрел и "Мело, мело по всей земле..." Бориса Пастернака.
Зимняя ночь (Мело, мело по всей земле...)
Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И все терялось в снежной мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Ваші вірші скоріше вільний переклад? Може їх треба так і помітити?
З Водохрещем Вас!
Здоров'я та гараздів!
З повагою,
ЮЗ
Юрий Заров 19.01.2021 16:50 Заявить о нарушении
Може їх треба так і помітити?"
Мені здалося що все вказано у самій назві твору... мого... а не твору Пастернака, з творчим таланом я і не наважувався б змагатися...
А написане було усе.. за великим бажанням сердешним... чималий надхнення зуд "примусив" навижитися на подібне... вперше в моєму житті... Та мабуть і в останнє...
Александр Ив Бондарь 20.01.2021 06:24 Заявить о нарушении