Мама

Дивлюсь я мамо в карі очі твої
Зблідніле личко, ніби молоде,
А сивину, не скриєшь вже ніколи,
Бо сивина то є твоє життя важке
І кожен рік рясніють зморшки знов і знову,
А ти не дивлячись на те
Працюєшь з ранку до світанку,
І думаєшь лишень про те,
Що в тебе діти підростають
І коли зовсім будеш ти стара
Вони тобі у старості допомагають
Піклуються про тебе дбають
Про матінку рідненьку незабувають,
Бо ненька в їх серцях- свята!


Рецензии
У Вас очень красивый стих! У Вас талант

Жюль Верн   27.12.2024 21:02     Заявить о нарушении