Я тяжко Вами отболела... Из Лины Костенко
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.
Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
-------------------------------------
***
Я тяжко Вами отболела... очень.
Всё это было словно бред иль сон.
Любовь подкралась, как Далила, ночью,
А разум спал, доверчивый Самсон.
Теперь пора прощаться с Вами. Будни.
На белых окнах мёрзнут витражи.
И как мы будем, как теперь мы будем ?!
Родны друг другу и совсем чужи…
Та сказка дней - она была недолгою.
Тот светлый сон - ушёл, и не вернуть.
То тихое сияние над долею! -
Оно осталось на всю жизнь мою.
Свидетельство о публикации №120111108270
А если так:
Родные друг для друга чужаки...
То тихое сиянье над судьбою! -
Тань - я вижу - ты прямо всю Лину Костенко перевела! Хвалю!!
Елена Багдаева 1 13.11.2020 03:13 Заявить о нарушении