І знову та сама дорога,
І знову ті самі стежки,
Які ведуть у храм до Бога,
Де Боже слова і книжки.
І знову та сама дорога:
Я щонеділі нею йду,
Іду до Божого порога.
В житті я з неї не зійду.
І знову та сама дорога –
Вона веде мене, веде.
Я нею йду, коли є змога,
І Божа Милість хай зійде.
І знову та сама дорога
Давно покликала мене..
Буває на душі й тривога,
Допоки є життя земне.
І знову та сама дорога,
І дуже легко йти по ній,
В житті й бува пересторога,
А іноді їх – цілий рій.
І знову та сама дорога
У Боже місце, в храм святий.
Душі моєї це вимога…
Крилом своїм, Господь, накрий.
08.11.2020 р.
Та сама дорога
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120110904519
Свидетельство о публикации №120110904519
Рецензии