Я живу — тобі. Для тебе.
Так воно і є:
Скільки сонця, скільки неба,
Що могО — твоє!
А ти — серце мого серця,
Ти — моя душа.
Задушевна міць не рветься
З дОтикоу віршА.
Те, чого я ще не маю,
Світ не перетне.
Головне, душа єднає
Множину — в одне.
З перес;ду, не до блуду:
Є снага, є дім…
Що попереду ще буде
Те, сьогодні — дим.
Д И М
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120110903387
Свидетельство о публикации №120110903387
Рецензии