Поiхав, поiхав...
голубок голубоньку ніжно привітає,
між собою тішаться торохтять лелеки,
один мій милесенький поїхав далеко.
Поїхав, поїхав.., тож не повертає,
десь у світі білому щоденно блукає,
блукає стежиною, не знаходить долі,
забув про дівчиноньку, що чекає в полі.
Денно й ношно виглядає,сльози проливає,
про кохання пісеньку жалібну співає,
так співає - серце крає, душу запалила,
за кохання небогая життям заплатила.
Лише верби над водою голови схилили...
тож гіркими слізоньками личко окропили.
Свидетельство о публикации №120110804110
С определённых пор ненавижу украинский... Но ЭТО... Это что-то сногсшибательное!
Александр Анатольевич Лозовой 21.11.2020 02:53 Заявить о нарушении
мама-русская, папа-украинец, люблю обоих одинаково.
Огонёк Донбасса 23.11.2020 13:45 Заявить о нарушении
Я не говорю, что язык в чём-то виноват. Просто, он вызывает определённые ассоциации, эмоции - и отнюдь не самые лучшие. Детям, пережившим бомбёжки, можно сколько угодно рассказывать, что салют не опасен - они всё равно будут вздрагивать от каждого залпа. Вот так и здесь: можно сколько угодно себя убеждать, но украинский язык /как и немецкий по сей день/ всё равно будет ассоциироваться с фашизмом.
Александр Анатольевич Лозовой 24.11.2020 05:00 Заявить о нарушении