Жінко-жінко... відьмо стокрила,
бузинове твоє коріння,
жінка зілля вночі варила,
додавала хмільне насіння,
щедро сипала цвіт калини,
і полин, щоб гірчило болем,
тихо падали вниз краплини
пророкуючи чорну долю.
Жінко-жінко... відьмо стокрила,
не відмолиш свої провини,
жінка зілля вночі варила,
мов народжувала дитину,
додавала пахучу м'яту,
мов сполохану наречену,
мов кохання вела до страти
відьма порухом на арену.
Жінко-жінко... відьмо стокрила,
вовча ягода у садах,
жінка зілля вночі варила,
ще й настояне на медах,
і кипіло відьмацьке зілля
сім ночей і сім днів підряд,
наварилося божевілля
замість трунку медових принад.
28.11.2020
Зiлля
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2020
Свидетельство о публикации №120110700389
Свидетельство о публикации №120110700389
Рецензии