мене Господь благословив
коли я сердився...
від люті вив...
мене Віра посітила і Надія і Любов...
і відбувся взрив
днів щасливих знов...
я не знаю як це відбувається...
мене щастячко торкається...
обіймає і цілує топить мучить
але цінує...
що я милий терпеливий.
посилає щастя зливу...
все міняється в днях Божих
я на маятник похожий
то у зло то в щастя попадаю
цей контраст щоденно получаю... та життя своє не хаю...
милість Божу знов чекаю...
живу вічно ...
де кінчаю
там я жити починаю...
от живу я по сьогодні
мої дні веселі годні..
бо ми люди Богоугодні...
контраст...
© Copyright: Вера Деревьянко, 2020
Свидетельство о публикации №120110602657
Свидетельство о публикации №120110602657
Рецензии