Він написав лише одну книжку, видав, роздав знайомим і друзям.
Поезія – близько сотні віршів. Щиро, поривом, яскраво, сильно.
Із особливим обличчям віддавав книжку тому, хто сказав, що він лузер.
І, коли роздав, відчув себе щасливим, розкутим і вільним.
Дружини зізнавались, що читають книжку потай від чоловіків,
бо чоловіки починають дивитись скоса і навіть ревнувати.
А чоловіки казали, що опинилися у стані боржників –
вчать його вірші, щоб за нагоди дружинам по-хлоп'ячому прочитати.
Потім, коли прочитали, коли оцінили і відчули силу його слова,
усі почали говорити компліменти і ставити питання: друже, коли далі?
Але для другої книжки потрібно не сто віршів, а сила однієї любові,
одна справжня любов – лише вона і дарує вірші яскраві і вдалі...
Вiн написав лише одну книжку, видав, роздав друзям
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120110408887
Свидетельство о публикации №120110408887
Рецензии
