Колись давно мені наснився
Забутий острів серед океану.
Я йшла по берегу ,пісок іскрився, -
У сні побачила ілюзію, оману.
Тоді прокинулась і посміялась,
Такий той сон чудний і зовсім,
нереальний.
Давно забутий сон не збувся,
Десь острів загубився в океані.
Та щось надумалось учора зранку,
Що океан у снах я перейшла,
А острів свій у океані почуттів насправді вже знайшла.
Ти той далекий острів в моїм серці,- Я довго довго кораблем до тебе йшла.
Острiв
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120110300878
Свидетельство о публикации №120110300878
Рецензии