Божий скарб... Маргарита Метелецька

      http://stihi.ru/2020/10/31/5649

      Оригiнал:

      Прийми, Господь, мою примхливу суть,
      Яку сама не в змозі я збагнуть -
      І тихо, подумки...І поспіхом, з розгону -
      Напевно, маю мучитись до скону?
      
      Тебе читаю - серденько співа...
      І тішуся...Чень зайві всі слова?
      Пожадано єством вразливо лину
      Навстіжністю своєю щохвилинно
      
      У Божий скарб, який бере у бран, -
      Розвиднює він помилок туман
      Євангельськими Притчами на диво,
      Що кличуть в мрійну далечінь вабливо,
      
      Де жевріє моя Весна осіння
      І хміль п'янить терпкого потрясіння!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Прими, Господь: суть противоречива.
Сама себя не в силах я понять…
И тихо, мысленно…и в спешке, торопливо –
Сие до гроба, видимо...Как знать?

Тебя читаю – в сердце песня млеет…
И тешусь я…и лишни все слова?
Всем естеством я льну, как от елея,
Распахнуто, взахлёб, дыша едва,

В тот Божий дар, какой сполна пленяет,
Рассеяв заблуждений всех туман.
Евангельские притчи манят, знаю,
Влекут меня в мечтаний океан,

Где теплится Весна моя – осенней
И терпко хмель пьянит от потрясений.


Аватар: фото
Автора оригинала