Январская луна. Шон Маклех Патрик

                «Зламана парасолька –
                Гарний вийшов зимівник
                Для кажана!»
                (Йоса Бусон)

Читаючи старовинні вірші про красу блідого місяця пізньої осені, я подумав раптом, що січневий місяць ніхто не оспівував. Бо дивиться він байдужим та злим оком на нашу зимову меланхолію… І тоді я написав таке:

Січневе море дихає словами,
Січневий місяць злодієм старим
У сни мої монгольськими ногами
Вдирається. І ритором нудним
Мені буркоче про нудьгу та необхідність
Пасти отари літер на полях книжок.
Візьми в долоні сніг, візьми зимову плідність
Пегаса-орача і сядь на моріжок
Асфальтної ріки. Скуштуй мазуту квас
І пошукай стежок
Тонких як лезо, плутаних як час.
І подивися на зимових горобців,
Навчись книжки ковтати як вони зерно
Збирай колекцію своїх химерних снів.
На шибку дихай. І цінуй вино…

Перевод Владимира Михайлова

           "Поломанный зонт -
           Прекрасное жильё для зимовья
           летучей мыши!"
                (Йоса Бусон)

Читая старинные стихи о красоте бледной луны поздней осенью, я подумал вдруг, что январскую луну никто не воспевал. Потому что глядит она равнодушным и злым оком на нашу зимнюю меланхолию... И тогда я написал такое:

Январское море дышит словами,
Январская луна вором старым
В сны мои монгольскими ногами
Врывается. И ритором нудным
Мне бубнит про скуку и необходимость
Пасти отары литер на книжных полях.
Возьми в ладони снег, возьми зимнюю плодовитость
Пегаса-пахаря и сядь на лужайку
Асфальтной реки. Отведай мазуты квас
И поищи тропинки
Тонкие как лезвие, запутанные как время.
И погляди на зимних воробьёв,
Научись книги глотать как они зерно
Собирай коллекцию своих химерных снов.
Дыши на оконное стекло. И цени вино...