Восени

Розірваним ряденцем сіре небо
 сьогодні зранку принесло дощу,
І знову я свій день живу без тебе,
Сама собі до скону не прощу!..

Прокинулась з важкою головою,
Безрадісних думок нестерпний рій...
Я знов сама, тому що не з тобою,
Це так болить, гірчить в душі моїй!!!

Все суєта, все клопоти буденні,
Нема просвітку в колесі кручусь...
Підкралась осінь у життя до мене,
А я у літній сукні зостаюсь...

Все смуток, мов серпанок,криє серце,
Все час з-під ніг вислизує вужем,
І знову неба сірого ряденце
 прорвалося в моє життя дощем...

2.11.20


Рецензии