Все – живу. Іду по світу.
Думаю – невдаха:
В кума стріха із терніту,
А у мене – бляха*.
Із терніту стріха в кума.
Стріха – на два д а х а.
Гарна стріха, гарна й дума.
А у мене – бляха...
Добре куму жити в світі:
В д а с і – ані-цвяха.
Груша в сушці на терніті,
А у мене – бляха...
Землетрус хитнув півсвіту:
В мене дім, як плаха!!!
Кум і каже, з під терніту,
– Ну ти, куме... бляха!
------
*Металева крівля
Стрiха
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120110203339
Свидетельство о публикации №120110203339
Рецензии