Горе - це...

Горе - це вітер. Не бриз побережний.
 Сильний, жорстокий, лихий буревій.
Як прийде час цього вітру бентежний -
 стогне душа, наче дуб віковий.

Горе - це хвиля дев'ятого валу,
Втщерть розбиває малий корабель. Ніби сміється безодня зухвало:
"Ні, не дістатись тобі до земель!"

Горе - це зброя: холодна й рішуча,
 знищує все на шляху без жалю.
 Надто тверда, непохитна, як круча.
 Незрозуміле їй слово "люблю".
 
Горе - це холод. Мороз позамежний.
Сковує льодом, немов ланцюгом.
 Рух, або крок лише, необережний
Дух боротьби відбиває цілком.

Горе - отрута- огидна, брутальна,
Краще не знати який її смак,
Бо її сутність гірка і фатальна,
 Не бережеться її лиш дивак.

Горе - тягар цього тлінного світу.
 Прийде час - сонце засяє в пітьмі:
 Вдруге прийде наш Господь і Учитель
 Він забере всіх спасених с землі.

В небі не буде тревоги, печалі
 Болю не буде, не буде жалю.
Тож серед горя надіємось, знаєм,
Збудеться слово: " Я скоро прийду"

31.10.2020
Нехай Господь втішить кожного, хто зараз відчуває біль...