Відхрещуюсь від власних почуттів,
затамувавши подих жду розв'язки
звичайно:ти не принц,життя не казка!
А я вже не принцеса й поготів!
Про те,щось є в очах твоїх глибоких,
коли на мене дивишся отак!
Скажи,чому сумуєш, от дивак?!
Поводишся так, ніби втратив спокій!...
Ти зрозумій:життя-нерівний шлях,
не чисте поле, перейти непросто
Тому-то я й самотня,ніби острів,
У всіх своїх дванадцяти життях!...
1996
Одинокая
© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120102904128
Свидетельство о публикации №120102904128
Рецензии