Я повернувся... Осінь-королева
мені лавицю знову готува,
і хтось далекий з посмішкою лева
моє мовчання виплавив в слова.
Слова про ніч. Слова про злу годину
постійних втрат нещасної душі.
Слова про час, що тихо-тихо плине,
без перешкод ламаючи рушій
заведеного всесвіту-відлюдька,
що сам себе придумав, як сюжет
для вічного небесного забудька,
якому світ - папірчик у планшет.
Та в листя знов одягнуться дерева,
і знов душа запнеться, мов жива...
Я повернувся... Осінь-королева
мені лавицю знову готува.
Невiдворотн
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120102903967
Свидетельство о публикации №120102903967
Рецензии
