(Заготовка №4)
Я там падав, з велосипеду по льоду летів,
Йшов додому, з дому, проводжав Вас
Блонді – навіть особисто
Мілену – в розмовах, в думках, хвилюваннях
Чарівницю брав з собою в ліси
Кожна з вас знає, що я там природі віддався
Сонце сідало низько,
Взимку, крізь дерева, все велике й червоне
Вам, по сльозах, завжди слизько було йти:
Чіплялися за душу, залишаючи проріхи
Ожеледиця пахла волоссям та обіймами
Волоссям златокудрим пропахли подушки
Березові віти нашим побаченням мліли
Мілена, Чарівниця і ще хто залишили сліди –
Постійні роздуми, набіги
Періоди періодичні
2020-10-27
Що Захiд Сонця, що вiдлига зимовi
© Copyright: Владимир Шеврон, 2020
Свидетельство о публикации №120102700707
Свидетельство о публикации №120102700707
Рецензии