Оксана Лятуринская.
*
Где вы, счастия ключи,-
Потеряла, так ищи,
Поискать, в лесу ли, в поле,
Подскажи, девичья Доля:-
"Ты горой, тропинкой шла,
Может быть ключи нашла,
С золотыми ободками ?
Чтоб узнать, они ли сами,-
В ленте надписи видны,
Что написаны с весны.
Что ж я пояс распустила ?
Не иначе-вражья сила.
Что ж я обруч в вензельках,
Не держала в двух руках" ?
Поведёт очами Доля:
"Долгие луга и поле,
Тёмные пути в ночи,
Как роняла,так ищи" !
***
Щастя згублені ключі.
Якби їх знайти хутчій!
Пошукати в лісі, в полі,
запитать, зустрівшись, Долі:
“Ти горою, Доле, йшла,
чи мої ключі знайшла
з золотими обідками?
Щоб пізнати, що ті самі,
там намітку під кісник
накарбовано з весни.
Чом я пояс попустила?
Не інакше — вража сила.
Чом цяцькований обруч
не тулила обіруч?”
Посміхнеться оком Доля:
“Довгі, довгі луки поля
і темніший ночі гай.
Як згубила, то й шукай!”
Щастя згубленi ключi
© Copyright: Михаил Юсин, 2020
Свидетельство о публикации №120102609322
Свидетельство о публикации №120102609322
Рецензии