Лина Костенко. Так молчишь, что заслушаться можно

            * * *
Так молчишь, что заслушаться можно,
утонуть можно в мягкой тиши.
Если б не было мне так тревожно,
то чудесны порывы души.

Я не знаю, красив ты насколько,
и на свете такой ли один.
Для меня ты, как чудо, - невольно
возникаешь без всяких причин.

Но на сердце большая угроза,
и срывается слово: "Иди".
И чужие следы, как заноза, -
поздно встретились наши пути.

Верю я в твоё сердце и волю,
в правду глаз, ту, что в жизни сберёг.
Знаю я: не споткнёшься в недоле
о мои котловины дорог.

         22.10.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова

 
          * * *
Так мовчиш, що заслухатись можна,
потонути в м’якій тишині.
І якби не було тривожно,
то чудесно було б мені.

Я не знаю, чи ти вродливий,
і чи ти на світі один.
Ти для мене — як справжнє диво,
котре виникло без причин.

Але в серці — пересторога,
і зривається слово: «Іди»
Пізно стрілися наші дороги,
є на них уже інші сліди.

Вірю в серце твоє і волю,
вірю в правду очей твоїх.
Знаю: ти б не спіткнувся ніколи
об каміння моїх доріг.

       Лина Костенко