Кохання все ж iснує? Так чи нi?
Це - догма, або лише досвiд?
Хто честно вiдповiсть менi, -
Слiд вiрити чуттям, наослiп?
Чому без тебе я зовсiм одна?
Чому сумна, коли тебе я бачу?
Чому в думках з тобою я сама?
А поруч із тобою, очiкую удачу?
З тобою я на диво сподiваюсь,
Чекаю свята, виконання мрiй.
Й поруч невагомо почуваюсь.
В обiймах ти своїх мене зiгрiй…
Кохання добрим є не завжди,
Взаємнiстю вiдповiдає рiдко.
I деколи в багно ведуть слiди,
Залишивши на серце мiтку…
Здається часом, що любов, -
Це зло, яке приносить лихо...
I переконуєшся в цьому знов,
Закохуючись в когось на втiху…
І все ж, - примара чи любов?..
Омана чи направдi почуття?..
Повiрити i обпалитись знов?..
Не знаю…мовчить передчуття…
Примари кохання
© Copyright: Гэбриэль, 2020
Свидетельство о публикации №120102506815
Свидетельство о публикации №120102506815
Рецензии