В защиту белого цвета
...Не ждала снега! Выпал снег зимой.
Я бы ушла в свой девичий покой...
Но снег звенит под шагом, под ногой:
"Я - снежный раб и утешитель твой..."
Весна пришла, зацвёл пахучий сад.
Обрушился с небес холодный град.
Я бы ушла от града в тёплый дом...
А град шумит:
"Я - раб в краю живом.
Не равнодушный холод я и лёд,
Во граде есть волна и цвет живёт.
Здесь раб творит пред женщиной поклон,
И женщину возвысил к небу он..."
Русский перевод АДОНИСА СИТНИКА.
ОРИГИНАЛ
НА ЗАХИСТ БІЛОГО КОЛЬОРУ
Не ждала снігу. Випав білий сніг,
Покірно, тихо впав мені до ніг,
Сніжинками поцілував сліди
І ніжність в моїм серці розбудив.
Куди снігами нині я не йшла б,
А білий сніг під кроками дзвенить:
"Щоб ніжність дарувати, я твій раб.
Не забувай про зиму ні на мить".
В зеленій м`яті плив пахучий сад.
Зненацька з неба випав білий град.
У прихисток оселі я пішла б,
А град шумить:
"Я - твій небесний раб.
Я - не байдужий град, а в квітах день,
Намисто біле з неба - все твоє!
Коли до ніг жіночих раб впаде,
Вона тоді княгинею стає".
(Катерина Пасічна. Атлантида. Київ. Український письменник. 1992).
Свидетельство о публикации №120102502958
Колдунья превратила меня в град.
Я выгляжу в нем стройным и красивым
Как , вспомни , две зимы всего назад ...
Ну ты и фантазерка !
Удачи !
Яков Шенгарей 25.10.2020 16:57 Заявить о нарушении
Катерина Пас Чна 08.01.2021 08:54 Заявить о нарушении