Радiчку на укр. яз
в зошиті в лінійку їх писав;
та вони в рядочок не лягали,
сікось-накось, як дурні, стрибали.
Не хотіли всто'яти рівненько,
то велики зовсім, то маленькі;
падали, неначе з переляку,
схожі на якусь каля-маляку.
Довго я ту писанину шкрабав,
каже мама, що "як курка лабов";
поскоріш закінчити б науку,
ручкою собі натер вже руку.
Там на мене іграшки чекають,
школяри тако'ж відпочивають;
між уроками є перемінки,
значить час - побавитись в машинки...
Ну а по'тім знов почну писати,
бо не хо'чу маму нервувати;
буду я розумним та слухняним
хлопчиком...найкращим...са'мим-самим!
24/10/2020/
Свидетельство о публикации №120102500287
Я сьогодні дресувати
Чудозвірів намагався.
Їх в рядочок розставляти
Поспішав та не вагався.
Не хотять стоять в рядку -
Наче діти в дитсадку!
Той подряпався нагору,
Цей заліз в глибоку нору!
Невсидющі - наче я!
Без стрибання - не життя!
Я терпляче їх дресую -
По клітиночках малюю.
- Та вгамуйтесь - їм кажу!
Буде лихо - накажу!
Намалюю всім кашкети!
Нетерплячі шпінгалєти.
Будь-мо рівненько стоять!
Я хочу отримать "пять".
Юрий Сафроненко 25.10.2020 01:08 Заявить о нарушении