На попіл перетворилось все, -
I почуття, й навіть кохання…
Вщент догорів вогонь, проте, -
Залишилось палке бажання…
Жадання, що охоплює цілком,
Тіло хтиво запалює та надихає.
Що збуджує уголос, не тишком,
Від того серце більше завмирає.
I так кортить, забувши геть за все,
Залишитись в солодкому полонi.
Отримать щось важливе, головне,
З обмеженнями… але на кордонi…
I пристрасно багаття розпалити,
Щоб полум'я залишилось довiку.
Й повiнь навiть не змогла згасити
Iскру, нехай залишиться на втiху...
Але залишилася лишень зола,
Яку розвiє вiтер незабаром…
Все прогорить ущент, дотла…
А рештки, - огорне туманом...
Попiл
© Copyright: Гэбриэль, 2020
Свидетельство о публикации №120102307783
Свидетельство о публикации №120102307783
Рецензии