Поцілунок осені незвичний,
Я ні з чим його не можу порівнять,
Він буває дуже блискавичний,
Та готова поцілунки ті приймать.
Бо без них ніяк не обійтися:
Так дурманить дуже кожен і п’янить.
Трепетний цілунок навіть сниться –
Він вві сні нас непомітно золотить.
На вустах він ніжний і медовий –
Чудо-чарів в нього осінь додалА.
Він такий незвичний і казковий,
Наче в казці з тим цілунком я булА.
Солодко, ой солодко цілує,
Вміє ця красуня завжди дивувать.
В себе закохає, зачарує,
Та й берЕ нас ніжно в танці покружлять.
Ще й у танці сипле поцілунки –
Так дарує неповторну казку-мить.
Незабутні витівки чаклунки…
З вітром про цілунки осінь гомонить.
23.10.2020 р.
Цiлунки осенi
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120102305020
Свидетельство о публикации №120102305020
Рецензии