Час
Та мчить кудись у далечінь
Життя, як вітер, швидкоплинне
Немов той лютий, наче тінь...
Воно мине струмком в безодні,
Без відповіді лишить дні.
Ти молода все ще сьогодні,
А післязавтра зовсім ні.
Життя, мов струмом електричним
Летить, що ти не жив немов.
Гадав ти, буде воно вічним
Та ось його слід прохолов.
Свидетельство о публикации №120102304893