Я знаю те, що ти...
Хотіла, щоб на схилі...здіймалися вітри.
Щоб десь, в далекім краї, куди й доріг нема,
Так зорі запалали, немов твоя душа...
А вітер гнав би хвилі, а хвилі - корабель...
І все, що в моїх силах робив я дотепер...
Робити буду й далі, життя моє, на гріх,
То вниз занепадає, то стрімке, наче віхр.
Але одне у ньому незрушно, як скала,
Ти знов за ним сумуєш, наче мене нема...
А я здіймав той вітер, і хвилі й корабель...
Чому ж не в моїх силах порушити тих скель?
14.10.20г.
Свидетельство о публикации №120102105550
Лара Пивовар 21.10.2020 17:48 Заявить о нарушении