Жовтень
Яскраве сонце синь небесну
Мережить золотим промінням,
Прозорим спогадом про вЕсну,
Малює всім своїм умінням
Такі пейзажі мальовничі...
Березам сукню милу з шовку,
А соснам, мов з смарагда, ловку
Вуаль таку, що роси блещуть,
Стежину трави сиві плещуть,
Душа співає—жовтень вторить,
А ліс чарівний щось говорить.
І мружать листя дуб, берізки,
А аромат полину рІзкий,
Лягає томно на стежину,
Й від вітерця ледь - ледь пружинить....
Свидетельство о публикации №120102102872