Ніч зі мною була, як буває лиш жінка кохана:
протилежність отих – випадкових, нелюбих – ночей...
Ніч зі мною була, як буває лиш жінка востаннє, –
та, з якою од щастя і губи, і серце пече.
Так вже ластилась ніч, що і жодного слова не треба.
Ніч дивилась у очі і так пригортала мене,
що мені залишалось щасливо дивитись у небо
і благати, щоб я не заснув і що ніч не засне.
Тепла... Лагідна... Ніжна... Нестримна... Відверта... Бажана...
Так би й плив все життя в чистих зорях нічної ріки...
Ніч зі мною була, як буває лиш жінка кохана,
щоб залишитись в серці і в долі на вічні віки...
Нiч зi мною була, як буваe лиш жiнка кохана
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120102101406
Свидетельство о публикации №120102101406
Рецензии
Наслаждение... Миклоше!..
И стихи, и эмоции...
Насолода i вiд мови... приемнi спогади...
Спасибо за радость!))
С теплом,
Елена Транковская 19.12.2020 15:36 • Заявить о нарушении
И стихи, и эмоции...
Насолода i вiд мови... приемнi спогади...
Спасибо за радость!))
С теплом,
Елена Транковская 19.12.2020 15:36 • Заявить о нарушении