П слясвято Фоми так треба жити

    Післясвято Фоми
    (так треба жити)

    Поема


                Фомі, Апостолу Індії і ін.
                країн,
                любов’ю присвячується


1

Слава збігає по струнах
душі
на клавіші!
Слава —
Божа! — збігає
             по струнах
             душі
                на клавіші
Слава —
Божа! — збігає
по струнах
               душі
               на клавіші
Христос яскраво
умер і воскрес —
Христос —
в глибшім серці яскравішає!..


Сонце
на голубім небі
по другій октаві
                ще
Сонце
на голубім небі
по другій октаві ще!
Христос — культура! —
не ми беремо —
Бог бере нас —
Христос яскравіший!


Дрягне в мені людина
дрягне в степу горобина
зовсім від неї в серці ближнім —
                не червоніють клавіші...
Христос —
в глибшім серці яскравішає...


2

клавіші клавіші клавіші
клавіші
мову мою рідну не зрадив
матір свою рідну не зрадив

Христос це раніш зробив —
навіть спас нас —
що б я серцям ближнім  порадив?
Христос в нашім серці єдинім —
                яскравішає...

(й — лишити Богородицю — як не чіплялися,
і як лишень не обіцялися дияволи!! — а ні!!
і протестантським світ стає
увесь в брехні!)



Радуйтесь,
радуйтесь!!
кажу вам — радуйтесь,
брахмани в білих пустелях, пораді цій...
Христос дає слово, а пустеля
возрадується...


3

Ми лиш — в Датськім
       королівстві
як рівняти з Індією
                і Китаєм
мало про це
знаєм!!


І благословить те Бог! —
що в серці благословляється.

20.10.2020,
післясвято апостола Фоми,
Київ