Разрезал небо кнут огня
Ночь сразу превратилась в вечер
Холодный ужас обхватил за плечи
Как будто крик, что разбудил меня...
Гроза и осень-
Как их совместить,
Гроза и осень,
Как любовь на склоне....
Ты приказал моей душе любить,
И сердце в чувствах безысходно тонет...
Случилось то, чего не может быть,
И вновь любовь в груди как пламя рвётся,
Я на пути, с которого свернуть,
Лишь бросив сердце в бездну удаётся....
***
Розрізав небо вогнЯний батіг
Одразу ніч перетворив на вечір...
Сяйнуло несподівано,мов крик,
Жахіття огорнуло мої плечі...
Гроза і осінь...
неможливий збіг,
Гроза і осінь,
Мов любов остання,
Ти моє серце бідне переміг,
Ти розпалив в моїй душі кохання...
Як сталось те,чого не мало буть
І знову, щастя в грудях рвучко б'ється,
Я на шляху,з якого не звернуть,
Хоча в кінці...зостанешся без серця...
18.10.20
Гроза и осень...
© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120101805139
Свидетельство о публикации №120101805139
Рецензии