Чудо
не тямлячи про чудеса нічого...
ти був прекрасним янголом моїм,
призначений непізнаному Богу
з народження. Як мало ти прожив
на цій землі,- спаплюженій і грішній...
де веселкове небо після злив,
і перші проліски тендітно-ніжні...
де мати рідна діток убива,
а батькові лише горілка люба...
де розіп'яті Господа Слова
до блискавкАми хрещеного дуба...
де хор пісЕнь, неначе молитвИ
до Бога, що в душі ще славлять люди...
Мій Янголе, ти полишИв живих,
щоб сяяти мені довічно чудом.
Свидетельство о публикации №120101804576