Коли так холодно у світі
Де зло підступне й плодовите
І щастя нетривке як дощ,
З тобою ми зустріли літо
Таке холодне наче осінь.
Десь там у дальній далині,
Чи ми були тоді, як гірко
Кричали всi, - То були ми ?
Душа в печалях, боже милий,
Без щастя чи тепер щасливі?
Чи вже забудеться із часом,
Те що було іще до нас?
Чи винними нам відчувати,
Що не змогли нас покохати,
За ніжність, що її не брали,
За серце що його забрали?
Тепер позаду, все позаду...
Чи зможемо ми знов літати,
Знайдемо те що загубили ?
Дай Боже віднайти ,мій милий,
Душі полегшення і сили
У тузі знищених світів...
Коли так холодно...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120101801266
Свидетельство о публикации №120101801266
Рецензии