Восени

Світлина осені на березі мене...
І я по світу золотом розлита,
Як листя осені...Це сяйво неземне
Сховало  недалеке  наше літо.

І ти, мій спогад теплий і п'янкий,
По річці спогадів в минуле відпливаєш.
Твій образ непримушено-легкий,
Як ніжна хмарка, моє серце огортає.

Світлина осені...на березі мене...
Кохання наше. Світле. Неземне...
Н&К,  17.10.19


Рецензии