П-д на рус. яз. - М. Метелецкая - Позаяк...

Мой перевод на русский язык стихотворения
Маргариты Метелецкой "Позаяк...":

Спеши скорее в Осень заглянуть,
налюбоваться бронзовым румянцем,
пока сады ещё горят багрянцем, -
сумей постичь Божественную Суть!

И бережно подумай про Планиду,
пока октябрь не скинул свой убор
и яркость красок так чарует взор, -
не заказала Осень панихиду! -

Она с ветрами затевает игры,
гоняет туч роскошных табуны,
не зная наказанья и вины,
а Дирижёр колдует за пюпитром,

чтоб разошёлся дождик проливной
сыграл свою мелодию на крышах,
и чтоб весь мир сумел её услышать,
блистая первозданной чистотой!

Ах, как же я люблю его!  Так пусть
с души октябрьский ливень смоет грусть!
______________________________________
  Мой перевод эпиграфа (стих-я А. Матвийчука):

Нам страшно иногда до посиненья,
невежество у нас прочней стены,
Мы рушим мир, не ведая сомнений,
не ощутив на совести вины.

Мы молимся и бьём поклоны тупо,
не зная ни раскаянья, ни слёз,
подобны души треснувшим скорлупам,
и Дух из них лукавый бес унёс...
_____________________________________

Эмма Иванова.
17.10.2020г.
*************************************
 
          Оригинал:
           Позаяк...
     Маргарита Метелецкая
      
      "Нам страшно аж до холоду на скронях,
       Невіглаством припертим до стіни,
       Ми в порох світ розтерли на долонях,
       А на сумлінні - жодної вини.

       Ми молимось і б'єм поклони тупо,
       Не знаючи розкаяння і сліз,
       Та душі наші - наче шкаралупи,
       З яких поцупив Дух лукавий біс."
           Анатолій Матвійчук


Мерщій збирайся в Осінь зазирнути! -
Ковтнути враз охряних кольорів,
Допоки сад в загравах не згорів,
Всю сутність світу Божого збагнути!

Подумай обережно про Планиду,
Допоки жовтень не скида вбрання,
Втлумач собі вразливе визнання -
Не замовляє Осінь панахиду,

А грається із посвіжилим вітром,
Ганяє хмар розкішні табуни,
Не знаючи ні кари, ні вини, -
І Диригент ворожить за пюпітром,

Щоб розгостився та ущавив дощик
В мелодіях цвічиння у шибки,
Щоб змити бруд завзято, залюбки
На вулицях замарених та площах!

Як я його кохаю! Позаяк -
І сум мій змиє жовтня проливняк!