Такий потік мого життя ...
переплітаються в мені людські путя...
Переплелися почуття
Що прикрАсили моє буття ...
І простяглася доля довга
якою дуже я довольна...
Покохала Вітю мужа
з ним створила сімью дужу.
Пятьох діток народила ...
це не дітки а Боже диво...
Я в сімьї така була щаслива...
та Чоловік уже помер
і Кожен день
печалью жер...
народилися онуки
вони спасли мене від скуки...
народився правнучок
гарний як і ми Левчок
Щастя я багато у житті зазнала...
На крилах щастячка було літала...
відчувала
щось мені не діставало...
Та до сих пір не дістає
десь ділося щастячко моє...
З Вітєю уже давно в розлуці душа буває за ним у скуці...
онуки вже повиростали
і байдужі до бабусі стали
Ну ось таке життя моє
По каплі пью я щастячко своє...
якщо інколи воно у мене є...
про себе
© Copyright: Вера Деревьянко, 2020
Свидетельство о публикации №120101509611
Свидетельство о публикации №120101509611
Рецензии