Мов птахи серед неба вільним шляхом летимо.
Все здається і добре... Та буває не в хвилі.
Всі бажаємо чогось досягнути в дорозі,
Та коли наодинці - не смачні перемоги.
Ні с ким випити чарки за досягнений успіх,
Поділитись журбою, щоб відчути надію.
Утрачає натхнення наша таємна мрія,
І триматись дороги не таке і важливе.
Але інколи небо нас єднає із тими,
Хто у нашому штилі - вітрів створює хвилі.
Хто розпалює серце знов піднятись у небо,
І летіти біч о біч до бажаної мрії.
З ким не страшно піднятись до палючого сонця,
Чи летіти навпомац найтемнішої ночі.
Бережіть такі миті. Не тікайте від долі.
Неважливо що вчора... Найцінніше сьогодні...
Мов птахи серед неба...
© Copyright: Владимир Васильцов, 2020
Свидетельство о публикации №120101300451
Свидетельство о публикации №120101300451
Рецензии