Нас життя з часом вчить не усім довіряти.
Ті, хто "друзі" були - стали вмить вороги.
Починаєш по-іншому все виміряти,
І уважніше дивишся ти навкруги.
Те, що справжнім вважав, опинилось несправжнім.
Потрапляєш ти, нібито, у пустоту.
І ніяк не збагнеш: як же світ став продажним?
Де й коли загубив доброту й чистоту?
Рідні, друзі, знайомі, та просто сусіди -
Статус різний у всіх. Треба це пам'ятать.
Люди деякі поруч, коли ти потрібний.
Ну а потім - готові у бруд затоптать.
Хтось дає обіцянки наліво й направо,
Хоч насправді й не думав виконувать їх.
А хтось вирішив, щО тільки він лише прАвий,
Й дозволяє собі вчити розуму всіх.
Та завжди є підтримка - це рідні та друзі.
Ті, хто руку подасть і підставить плече.
І тому по життю я іти не боюся.
Бо погане усе - як ріка протече.
13.10.2020
Нас життя з часом вчить...
© Copyright: Сафронова Елена, 2020
Свидетельство о публикации №120101301899
Свидетельство о публикации №120101301899
Рецензии