Летить над світом вітер дужий.
І небо потонуло вже в калюжі.
Обходить осінь золоті обійстя.
І падає, і падає на землю листя.
І тихо шелестить воно по вітру.
А прохолода мокра - на пів світу.
Промокла і змерзла я також,
Бо хмара плаче. Сипле з неба дощ...
Я у полоні осені. В неволі
Тієї, що зі мною, парасолі.
Вона, мов подруга, накрила мої плечі.
А із-за обрію уже крокує вечір...
#enikaexpromt , світлина з мережі
Прохолода жовтня
© Copyright: Наталья Кордюк, 2020
Свидетельство о публикации №120101206352
Свидетельство о публикации №120101206352
Рецензии