Край неба розговівся -
он де ранок
вікно пошкрябав пальчиком із світла,
а темінь шурхотіла наостанок:
"...я взавтра
знову...
ввечері...
осліпну..."
Для всього світу -
ніч - це спокій, тиша,
для міста навіть, що встигає всюди,
його антени від дерев найвищі,
в будинках звили кубла миші, люди.
Де-інде вже ржавіє осінь стигла,
омиті тротуари - зникла спека,
надія не вмирає:
ми ще встигнем
з'єднати сюр природи із хай-теком.
Край неба зашарівся,
сонце гляне
на грішну землю, опустивши вії,
трава пожовкла, квіти пізні в'януть,
зернята - оберегами надії.
край
© Copyright: Наталья Книжник, 2020
Свидетельство о публикации №120101109357
Свидетельство о публикации №120101109357
Рецензии