***
а встаєш - і все не в лад,
ще й наснилось, як лелека
ніс по небу немовлят.
Всім роздав, летів самотній
через місто, через ліс.
Я самотній теж сьогодні
біля зібраних валіз.
Час минає швидко дуже,
до кав;ярні не піду.
Я один сьогодні, друже,
пью за двох мою біду.
Не зостанусь з нею вдома
і не виплачу її,
в горлі - рибою, судома,
та життя на чужині.
Ранок теплий, добра вдача,
тільки так бентежать сни,
що живу, як кіт ледачий
на валізах восени.
Як примара - долу очі -
по кімнаті до вікна.
Мила щось мені шепоче,
щось помітила вона.
Що проводжуючи стаю
у такі жовтневі дні,
самого себе питаю -
що зосталося мені.
Тихо тугу подолати,
і вдивитись без вини
в ясні очі немовляти,
в боже, що несуть вони.
Свидетельство о публикации №120101107071
Рабом на чужині.
І язик мій оніміє,
Висохне, лукавий,
Як забуду пом’янути
Тебе, наша славо.
І Господь наш вас пом’яне,
Едомськії діти,
Як кричали ви: «Руйнуйте,
Руйнуйте, паліте
Сіон святий!» Вавилоня
Дщере окаянна!
Блаженний той, хто заплатить
За твої кайдани!
Блажен! блажен! Тебе, злая,
В радості застане
І розіб’є дітей твоїх
О холодний камень.
почему-то перекликнулось . я Псалтирь каждый день читаю , может, поэтому
Тамила Соло 11.10.2020 22:18 Заявить о нарушении