***

З ранку затишно і легко,
а встаєш - і все не в лад,
ще й наснилось, як лелека
ніс по небу немовлят.
Всім роздав, летів самотній
через місто, через ліс.
Я самотній теж сьогодні
біля зібраних валіз.
Час минає швидко дуже,
до кав;ярні не піду.
Я один сьогодні, друже,
пью за двох мою біду.
Не зостанусь з нею вдома
і не виплачу її,
в горлі - рибою, судома,
та життя на чужині.
Ранок теплий, добра вдача,
тільки так бентежать сни,
що живу, як кіт ледачий
на валізах восени.
Як примара - долу очі -
по кімнаті до вікна.
Мила щось мені шепоче,
щось помітила вона.
Що проводжуючи стаю
у такі жовтневі дні,
самого себе питаю -
що зосталося мені.
Тихо тугу подолати,
і вдивитись без вини
в ясні очі немовляти,
в боже, що несуть вони.


Рецензии
абвен буду, покинутий

Рабом на чужині.

І язик мій оніміє,

Висохне, лукавий,

Як забуду пом’янути

Тебе, наша славо.

І Господь наш вас пом’яне,

Едомськії діти,

Як кричали ви: «Руйнуйте,

Руйнуйте, паліте

Сіон святий!» Вавилоня

Дщере окаянна!

Блаженний той, хто заплатить

За твої кайдани!

Блажен! блажен! Тебе, злая,

В радості застане

І розіб’є дітей твоїх

О холодний камень.
почему-то перекликнулось . я Псалтирь каждый день читаю , может, поэтому

Тамила Соло   11.10.2020 22:18     Заявить о нарушении
в первой строчке и русское вместо украинского

Тамила Соло   11.10.2020 22:19   Заявить о нарушении
Спасибо, Тамила. И опечатку поправил.

Винил   11.10.2020 22:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.