Василий Стус. Мир меняется на чёрный с голубого...

Мир меняется - на чёрный с голубого.
Мир меняется - и прорастает слово.
А где дела? А где твои просторы?
А где твой меч? - Не знать. Неведомо.
Не знать. Неведомо. Белый свет
Опал, осыпался, выйдя с берегов
Посреди правд и кривд. Среди коррид
Мрак шизофрении душу греет.
И ты возносишься, как слово-боль,
Стремительно, неистово, пронзая,
Как вопли ведьмы, тебе ведь и досель -
Твоя жизнь ничего и не сказала.

Оригинал:

Василь Стус. Свiт мiниться-з блакитного на чорний...


Світ міниться — з блакитного на чорний.
Світ міниться — і проростає слово.
А де діла? А де твої простори?
А де твій меч? — Не знати. Невідомо.
Не знати. Невідомо. Білий світ
Опав, осипавсь і зійшов за рінню
Посеред правд і кривд. Серед корид
Шизофренії морок душу гріє.
І ти підносишся, гінкий, як слово-біль,
Гінкий, несамовитий, як стожало,
Жалів відьомських, досі ж бо тобі —
Твоє життя нічого не сказало.