***

Що торкає мене найглибше
Що примушує відсторонюватись
Тиша осені дотики відчай
Безкінечність з якою на ти

Він говорить заплутано ніби знаками
Переплетеними колінами.
З ліхтарями, що гаснуть парками
Покаліченими щасливими

Все дописано, всіх урятовано
Час увібраний під ключицями
Є тютюн, є вогонь, є нічне вікно.
Є відверті і вперті не ми.

Є бажання ущент перекреслити
Помовчати допоки забуде
Щемко тліють останні мости
Є любов і портвейн для застуди


Рецензии