Горьким настоем полыни

Полынной горечи настой
Моя судьба - другой не будет!
...мне не вернуть мою любовь,
Пусть сердце эту боль забудет...

Зачем вернулась? Чтоб в дыму
Искать угли, что еле тлеют?!...
Скажи мне просто:"почему?!"
Опять болею....

Зачем от ветра и дождя
Прикрыв руками,
Спасаю счастье и любви
Потухшей пламя?...

Оно так трепетно дрожит,
При виде стужи,
Оно едва сейчас горит,
не греет душу...

По пепелищу, на краЮ
Как пёс бездомный...
Страдаю, плачу, но люблю,
Душой фантомной...

***
Гірким настоєм полинУ
Твоє хміль-зілля обернулось!
Кохання я не поверну,
Тоді навіщо ж повернулась?

Щоб рештки полум'я в диму
На цьому згарищі шукати?
Чому так сталося? Чому,
Невже стомився ти кохати?

Чи, може вітер злий-життя,
Згасив те полум'я між нами,
Що прикривала марно я
Одними голими руками?...

Воно так трепетно тремтить,
Воно нам ледве душі гріє,
З останніх сил воно горить,
І помирає, як надія...

І ось-по згарищу ходжу,
Свою недолю проклинаю,
Страждаю, плачу і тужу,
Але...кохаю!...

6.10.20