Заплакало небо, заплакало синє,
Заплакало небо гіркими слізьми.
Кров скроплює землю і плач всюди лине,
За рідну Вкраїну лягають грудьми.
Заплакало небо, вогні-блискавиці,
Ще й рвуться снаряди і міни в полях,
Із тіла героя знов кров струмениться,
Не в рідну домівку проліг його шлях.
Заплакало небо, голосить-ридає,
Бо знову когось в домовині везуть.
Хоч мати додому живого чекає -
Єдину дитину у землю кладуть.
Заплакало небо, та сльози криваві
Так змочуюють землю вже дуже давно.
Спочинуть герої навіки во славі,
А землю встеляє із крові рядно.
Заплакало небо і плач не стихає,
Бо гинуть на фронті герої щодня,
Задимлене небо щоразу палає.
За що ж бо нам, Боже, такая платня?
08.10.2020 р.
Заплакало небо
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120100803760
Свидетельство о публикации №120100803760
Рецензии