Уже на осінь сонце повернуло,
уже під гору пролягли стежки,
та ми свого кохання не забули
і почуття не вийшли за дужки…
Іще душа як в юності співає
і серце прагне віддано любить,
і тонем у весняному розмаї,
і думка лине птахом у блакить…
Пора оця триває хай безмежно
і пісня в грудях зовсім не стиха,
але з коханням будьте обережні –
воно залежність хутко виклика!
07.10.2020
Обережно - залежнiсть!
© Copyright: Олександр Мачула, 2020
Свидетельство о публикации №120100801041
Свидетельство о публикации №120100801041
Рецензии