Леся Украiнка. Три Нi!

1. Оксиморон. Перше «ні!»

Оті вогні, досвітні та урочі,
що сяяли у темряві для неї,
тепер в ночі мої бентежать очі,
перемагаючи безпомічне та злеє.

Не вигадка – жіноча мужність, ні!
Оксиморон живий? Так! мужня жінка!
І всі незгоди, і пекучий біль
здолала мужня Леся Українка.

2. Минуле. Друге «ні!»

Незграбна дівчинка, бридке те каченятко.
Красунею вона не стала, ні!
Але любили брат та мама з татком,
І хоч би й залишитися одній…
Але Господь не дав на самотині
Оплакувати їй своє життя:
Він дав  Вогонь улюбленій дитині,
Порятував  від  тління-небуття.

3. Лесині слова. Третє «Ні!»

                Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
                Серед лиха співати пісні…
                Л.Українка.

                Буду жити! Геть, думи сумні!
                Л.Українка
Пісні та крила – ось два рідних слова,
які любов і силу дарували.
Хай в тілі – неміч, та душа – здорова:
пісень і крил  в житті їй вистачало.

Від слів гарячих сонечко сіяло!
Та не минути  чорної пори…
Не забарилось лихо – та й настало.
Страждає тіло, і душа горить.

Які там крила? І які пісні,
коли хвороби налягли камінням…
Що ж, покоритись темряві? О, ні!
Чекати в небі сонячне проміння!

Зусилля… Ще… І радість не спинити,
бо знову чую Лесині слова:
– З тобою я… Допоки ти жива,
Твої – пісні та крила! Будеш жити!

На фото: Леся Українка.