– Чому, Тарасе, твої очі наче хмари,
І в них виблискує солоне море сліз?
Що за музИки твою душу розірвали?
Чи може сокіл України біль приніс?
Через брехню американців гинуть люди,
Ці монстри нищать, все, що є у нас святе…
Їх провокації – це справжнє чудо,
Чи відповість найближчим часом Бог на те?
Дніпрова хвиля вдалину несе вітрильник,
Блискучі зорі наче свічки мерехтять…
– Шукайте правду, бо вона дарує крила,
Від сили духу вороги завжди тремтять.
Брати і сестри вам лишаються такими,
Творіть історію єдиної Русі…
Творець дітей своїх як батько не покине,
Ще будуть радісні із часом дні!
Київ
ще будуть радiснi iз часом днi
© Copyright: Наталия Рудченко, 2020
Свидетельство о публикации №120100608841
Свидетельство о публикации №120100608841
Рецензии