Вже молодість тікає за поріг,
а старість двері відчиняє.
Зникають день за днем в календарі
й життя листом осіннім відлітає.
Хмаринки впали на чоло
в сріблясте вбралося волосся,
у юність слід вже замело,
а мрії-що збулось,що не збулося.
Життя мов крапелька роси,
що діамантом вдосвіта сіяє,
а в полудень зникає навіть слід
і навіть пам'яті немає.
Життя стрімкою річкою біжить,
затиснуте у долі береги
й намить його не зупинить
тож дай нам Бог до добрих справ снаги!
Мов крапелька роси
© Copyright: Левиа, 2020
Свидетельство о публикации №120100507245
Свидетельство о публикации №120100507245
Рецензии
Так Валентина испаряет жизнь наши годы! Вдохновения и удачи, с теплом, Татьяна
Татьяна Турбина 23.01.2021 19:03 • Заявить о нарушении
Татьяна Турбина 23.01.2021 19:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.