Час
Чатує миті вільного падіння.
І дюнами виблискують години
У колі вічно нескінченного сплетіння.
Вже гори виросли й розсипалися пилом.
Вже все іде до витоків логічно.
Піщинки змиє в океан припливом.
Все знов по колу - так було і буде ВІЧНО.
А ми – лишень миттєвість в цьому русі,
Каменярі для храмів та мечетей.
Єднання тлінного й нетлінного у дусі.
Свідомість про одвічну співпричетність.
Свидетельство о публикации №120100506426